ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РЕОЕНЦЕФАЛОГРАФІЇ В РОБІТНИКІВ ШУМОВИХ ВИРОБНИЦТВ І ХВОРИХ НА АКУТРАВМУ

Шидловська Т.А., Шидловська Т.В., Петрук Л.Г. (2015) ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РЕОЕНЦЕФАЛОГРАФІЇ В РОБІТНИКІВ ШУМОВИХ ВИРОБНИЦТВ І ХВОРИХ НА АКУТРАВМУ. Український журнал з проблем медицини праці (4(45)). с. 54-61. ISSN 2223-6757

Text 8.pdf Download (1050Kb)

Резюме

Вступ. Дія шуму на слуховий аналізатор, як одного з провідних етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості, давно цікавить багатьох дослідників. Проте окрім негативного впливу безпосередньо на слух, шум впливає й на стан церебральної гемодинаміки. Мета дослідження – вивчити якісні показники реоенцефалографії в групі робітників шумових професій і в хворих з акутравмою та їхній порівняльний аналіз. Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження якісних показників реоенцефалографії (РЕГ) у 15 робітників шумових професій, у 84 хворих з акутравмою, а також у 15 здорових нормальночуючих осіб у каротидній і вертебрально-базилярній системах мозкового кровообігу та проведено їхній порівняльний аналіз. Церебральний кровообіг у хворих з акутравмою досліджували методом реоенцефалографії за допомогою комп’ютерного реографа фірми «ДХ – системи» (м. Харків). Результати. При аналізі якісних показників РЕГ-кривих виявлено, що в усіх досліджуваних хворих обох груп спостерігаються порушення мозкового кровообігу, виражені в різному ступені, про що свідчили зміни якісних показників РЕГ. У 100 % хворих обох груп виявлено підвищення тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку як в каротидному, так і у вертебрально-базилярному басейні, у значному відсотку випадків мав місце ангіоспазм. Причому більш виражені порушення в судинах головного мозку в обох групах хворих були виявлені в вертебрально-базилярній системі. Ангіоспазм частіше спостерігали у хворих з акутравмою, ніж у робітників (48,8 % проти 40,0 % у каротидній системі та, особливо, у вертебрально-базилярній – 57,1 % та 40,0 % відповідно). Серед робітників шумових професій не спостерігали жодного випадку нестійкого судинного тонусу, тоді як серед хворих з акутравмою таких осіб було 17,9 % випадків в обох системах мозкового кровообігу. Що стосується пульсового кровонаповнення в вертебрально-базилярному басейні, то у хворих на акутравму було зафіксовано 48,8 % випадків його зниження, а в працівників шумових виробництв лише в 6,7 %. У каротидній системі пульсове кровонаповнення було достатнім у обох досліджуваних групах. Висновки. Отримані дані свідчать про наявність виражених змін у стані церебральної гемодинаміки в робітників шумових професій і хворих з акутравмою та доцільності застосування методу реоенцефалографії при обстеженні таких хворих з метою подальшого врахування результатів при проведенні лікування. Зниження пульсового кровонаповнення, явища ангіоспазму мозкових судин і нестійкий судинний тонус є вагомими факторами для розвитку сенсоневральних порушень при шумовому впливі.

Дії, що потребують авторизації

Перегляд елементу